АКАДЕМІЧНИЙ МУЗИЧНО-ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР ім.М.СТАРИЦЬКОГО

КРІЗЬ ЧАС І ПРОСТІР — ДО ВЕРШИН!

В 1931 році в Новочеркаську було створено мистецький колектив — Крайовий український державний драматичний театр, який обслуговував українство, волею долі закинуте на проживання в Краснодарський край та Північний Кавказ. Так розпочав свій творчий шлях теперішній Хмельницький обласний музично-драматичний театр імені Михайла Старицького. Його фундаторами стала група ентузіастів: перший директор С. Чернявський, головний режисер Г. Самарський, завідуючий музичною частиною А. Волковинський, диригент А. Нікітін, перші хореографи В. Шеметова та М. Скоробагатов.

До першої артистичної плеяди увійшли шляхетні, творчі натури Є. Чернявська, Н. Чернявська (Колєсникова), Ф. і Є. Гловацькі, І. і Л. Стрельникові, М. Образенко, М. Рутковський, Г. Нікітіна, а також художник М. Титов, артисти балету В. Титов, Н. Таліна, М. Аванесов та інші. Вже перші вистави театру "Овеча криниця” Лопе де Вега, "Запорожець за Дунаєм” С. Гулака-Артемовського, "Наталка-Полтавка” І. Котляревського, "Маруся-Богуславка” М. Старицького, "Доки сонце зійде, роса очі виїсть” М. Кропивницького засвідчили його високу мистецьку спромогу, орієнтацію на драматургію зі справжнім високохудожнім та соціальним звучанням.

В середині 1933 року театр з його основним складом переводять в Україну та іменують Вінницьким пересувним робітничо-колгоспним театром. В цей час артисти багато гастролюють у Київській, Житомирській, Вінницькій областях. В 1935 році відбулися перші гастролі театру в Києві, а в лютому він отримав статус обласного. Шефство над молодим творчим колективом взяв Київський академічний український драматичний театр імені Івана Франка. Відчутну творчу допомогу колективові надавали народні артисти СРСР Г. Юра, А. Бучма, Ю. Шумський, І. Паторжинський, М. Литвиненко-Вольгемут, А. Крамов. Уславлені майстри сцени брали участь у постановках, грали у виставах, виступали з лекціями, що було хорошою школою для молодих артистів.

В 1938 році театр переведено до м. Кам’янця-Подільського — адміністративного центру новоствореної області. В роки Великої Вітчизняної війни він сприяв підняттю духу воїнів-захисників Вітчизни, виступаючи у військових частинах Північного та Далекосхідного фронтів.

В 1944 році, після визволення України від німецько-фашистських загарбників, мистецький колектив повернувся до свого краю. 25 листопада в обласній газеті повідомлялося, що виставою "Украдене щастя” І. Франка він розпочав у Проскурові — новому обласному центрі — театральний сезон 1944-1945 р.р..

У 40-50-тих роках минулого століття викристалізовувався власний почерк колективу. Злетом акторської та режисерської майстерності були вистави за творами В. Шекспіра, Ф. Шіллера, Б. Брехта, О. Кобилянської, С. Гулака-Артемовського, М. Старицького, Я. Галана, І. Франка, М. Зарудного, Е. Яновського, П. Макайонка.

У наступні два десятиліття на сцені театру працювало ціле сузір’я чудових майстрів сцени: народний артист України І. Жулкевський, заслужені артисти України Є. Грищенко, В. Калініна, В. Карась, Н. Наталова, Г. Фігурський, артисти Г. Білецька, І. Богданович, В. Будний, Р. Крижановська, В. Оробець, Ю. Піневич, Я. Піонтковський, Л. Рянічева. Вистави "Запорожець за Дунаєм” С. Гулака-Артемовського, "У неділю рано зілля копала” О. Кобилянської, "Драматична пісня” М. Анчарова і Б. Равенських, "А зорі тут тихі” Б. Васильєва, "Ханума” А. Цагарелі, "Кар’єра Артура Уї” Б. Брехта, "Макбет” В. Шекспіра увійшли до золотого фонду репертуару театру.

Постановки вистав здійснювали заслужені діячі мистецтв України В. Карпенко, А. Літко; працювали заслужені артисти України А. Горчинський, Д. Чайковський, режисери В.Булатова, А.Кац, М.Курінний, Ю.Старченко, народний художник України Д. Лідер, художники Г. Маслій, В. Куломзін, Є. Пожар, композитор і диригент К. Ковалевський, балетмейстри В. Титов, Є. Шваро та інші.

У 80-тих роках значно поповнився творчий склад театру, з’явився цілий ряд талановитих артистів. Про творчий потенціал театру свідчать такі вистави того періоду: "Лють” Є. Яновського, "Сестри” Л. Разумовської, "Брейк-данс в обласному центрі” В. Хотулєва, "Вечір” О. Дударєва, "Вожак” Г. Станку, "Ліс” О. Островського, "Ніч під Івана Купала” М. Старицького, "Безталанна” І. Карпенка-Карого, "Майська ніч” М. Старицького, "Моя чарівна леді” ("Пігмаліон”) Б. Шоу, "Поминальна молитва” Г. Горіна, "Катерина” Т. Шевченка та інші.

Географія гастрольних маршрутів пролягла від західних кордонів Білорусі до Далекого Сходу, від Середньої Азії та Казахстану — до Калінінграда та Мурманська. Успішною була гастрольна мандрівка театру в Болгарію, і як наслідок — низка спільних постановок з колективом Сілістринського драмтеатру ім. Сави Доброплодного.

Творчі доробки 90-тих років позначені злетом живої думки, овіяні вітрами Відродження і Незалежності. З успіхом йшли в той час у театрі вистави "Запрошення до замку” Ж. Ануя, "Богдан Хмельницький” М. Старицького, "За зачиненими дверима” Ж.П. Сартра, "Дами і гусари” О. Фредро, "Циганка Аза” М. Старицького, "Псевдол” за Плавтом Бартом, "Дім божевільних” Е. Скарлетта, "Циганський барон” Й. Штрауса, "Камінний господар” Л. Українки, "Брехня” В. Винниченка та інші. Постановки здійснювали талановиті режисери Е. Мірошник, О. Сторожук.

Приємно дивував тоді мешканців міста балет театру. Чудові постановки "Українкою я народилася”, "Есмеральда” за В. Гюго, "Віліси” А. Адана, "Весела вдова” Ф. Легара здійснені заслуженим артистом України О. Шиманським.

Після занепаду в кінці 90-х театр набирає сил та творчого самоусвідомлення. 25 березня 2009 року його перейменовано на честь корифея українського театру Михайла Старицького.

Хмельницький академічний обласний музично-драматичний театр ім. М. Старицького у сьогоденні — це колектив непересічних особистостей. Генеральний директор театру — заслужений працівник культури України П. Данчук; Заступник генерального директора, художній керівник театру — М. Семенюк; комерційний директор — С. Очеретна; директор-розпорядник — О. Сабій. Головний режисер театру — заслужений артист України І. Сторожук; помічник заступника генерального директора художнього керівника — Р. Балема; керівник літературно-драматургічної частини театру - Г. Гралевська; Режисер-постановник — Д. Гусаков; балетмейстери — заслужений артист України О. Шиманський, диригент — Л. Деркач; головний художник — О. Долоянц.

Потужне артистичне ядро цього мистецького закладу утворюють: заслужені артисти України Л. Власенко, П. Попач, Г. Чайковська, Л. Курманова, С. Бортнічук, М. Валівоць; провідні майстри сцени А. Остапенко, В. Купченко, Д. Олійник, С. Туткевич-Самойлова, В. Рєзнік, Е. Мужевітіна, О. Пшенична, В. Веляник, Е. Санько, М. Семенюк, О. Топоринський; молоді артисти драми і балету В. Шпунт, А. Волкова, М. Годованюк, Е. Фатєєва, Н. Булацена, С. Будник, О. Стопчак, М. Довгун, Г. Іванова, Я. Кузик, Т. Дудар, А. Мотика та інші.

Постановки здійснюють режисери: О. Саркісьянц, В. Веляник, М. Семенюк, заслужені артисти України І. Сторожук. Плідно співпрацює театр і з відомим українським режисером — заслуженим діячем мистецтв України М. Гринишиним. У творенні музичного чинника багатьох масштабних постановок беруть участь знані композитори — народний артист України Микола Балема та лауреат міжнародних конкурсів Богдан Балема. Яскравий штрих у творче життя колективу вносять солісти театру —Тетяна Рябініна, Андрій Клименко та Альона Попова.

Різноманітний, насичений репертуар театру є результатом невтомного пошуку цікавих вистав, їх апробування, прагнення налагодити гармонійні стосунки між театром і публікою. Визначальним художнім принципом репертуарної політики є орієнтація на національну драматургію з урахуванням сучасних мистецьких процесів.

Нині театр бере активну участь у фестивалях та гастрольних поїздках, а також у масових культурних заходах Хмельниччини, співпрацює з мистецькими колективами області та обласного центру. На його базі діють театральна і хореографічна студії для дітей та юнацтва.

Творчі надбання театру промовисто засвідчені багатьма відзнаками, зокрема: